1. У християнській традиції — стан душі померлої людини між смертю тіла та Страшним судом, коли вона зазнає випробувань (митарств) за свої гріхи, очищаючись для входження в Царство Небесне.
2. (переносне значення) Важкі фізичні або моральні страждання, муки, тяжкі випробування, які доводиться переживати людині.