1. (іст.) Легкий металевий шолом, зазвичай без захисту потилиці та шиї, що був поширений у Європі в XIV–XVI століттях; тип середньовічного бойового головного убору.
2. (іст., архіт.) Декоративне завершення у вигляді невеликого шпиля, пінакля або фігурного гребеня на дахах, фронтонах, контрфорсах готичних споруд.