мисюрка

[mɪsjurkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (іст.) Легкий металевий шолом, зазвичай без захисту потилиці та шиї, що був поширений у Європі в XIV–XVI століттях; тип середньовічного бойового головного убору.

  2. (іст., архіт.) Декоративне завершення у вигляді невеликого шпиля, пінакля або фігурного гребеня на дахах, фронтонах, контрфорсах готичних споруд.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мисюрка, р. мисюрки, д. мисюрці, з. мисюрку, о. мисюркою, м. мисюрці, к. мисюрко

Більше записів