Словник Української Мови
Буква
1. (у філософії) Такий, що може бути сприйнятий розумом, мисленням; доступний для розумового пізнання, інтелектуального сприйняття (про предмет, явище, ідею).
2. (у логіці) Такий, що може бути чітко визначений та сформований як поняття; що може стати змістом думки.
Приклад 1:
Хоча, звісно, в німому світі нема ані поняття, ані словосполучення «мислимий масштаб». Зате потрібний вимір тут виникає в міру метричної потреби, себто потреба сама, ще до своєї появи задовольняє власні просторові амбіції.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”