миса

1. (географія) Височинна, платоподібна ділянка земної поверхні з крутими схилами, що різко піднімається над навколишньою місцевістю; характерна форма рельєфу в посушливих регіонах, наприклад, на заході Північної Америки.

2. (історія, археологія) Великий, масивний, часто прикрашений чашоподібний посуд для виноробства або ритуальних церемоній, що використовувався в давнину (наприклад, у Стародавній Греції чи Русі).

3. (застаріле, діалектне) Велика дерев’яна або металева миска, чаша.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |