1. Сприяючи миру, прагнучи до мирного співіснування, без схильності до конфліктів або агресії; мирно, примирливо.
2. Виражаючи мирні наміри, доброзичливість або спокій; у спосіб, що не викликає ворожості.
миролюбно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Конячинки смачно, соковито вибивали дружній такт; Юдко миролюбно поводив над їхніми спинами батогом і для піддержання авторитету час од часу добродушно-строго пускав: «Но-о, ти! Ворухайсь, ворухайсь!» Невже була коли ніч із виттям собак, гупанням чобіт, зойками, з руїнами, з ненавистю, жахом, одчаєм, смертю?!
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прислівник () |