1. Властивість за значенням прикметника “мирний”; відсутність війни, ворожнечі, конфліктів; стан спокою, згоди та добросусідства.
2. (переносне значення) Спокійний, лагідний характер; схильність до злагоди, неконфліктність.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “мирний”; відсутність війни, ворожнечі, конфліктів; стан спокою, згоди та добросусідства.
2. (переносне значення) Спокійний, лагідний характер; схильність до злагоди, неконфліктність.
Приклад 1:
Вогонь в печі лежав втомившись, тихо дрімаючи жаром, страви спочивали на сіні, різдвяна мирність спливала з темних кутків, голод тягнув до їжі, але вони ще не сміли сісти за стіл. Палагна поглядала на чоловіка – і в згоді вони разом згинали коліна, благаючи бога, щоб припустив до вечері ті душі, що їх ніхто не знає, що пропадом пропадають, бутанами побиті, дорогами покалічені, водами потоплені.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”