1. (заст.) Процес примирення, улагодження суперечки або конфлікту; дія за значенням дієслова “мирити”.
2. (заст., рідк.) Стан згоди, гармонії, спокою після закінчення розбрату; мир.
миріння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |