миріння

[mɪrinnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (заст.) Процес примирення, улагодження суперечки або конфлікту; дія за значенням дієслова “мирити”.

  2. (заст., рідк.) Стан згоди, гармонії, спокою після закінчення розбрату; мир.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. миріння, р. миріння, д. мирінню, з. миріння, о. мирінням, м. мирінні, к. миріння

Більше записів