мимоїжджий

1. (заст.) Той, хто проїжджає повз, переїжджий, мандрівник, що пересувається дорогою.

2. (перен.) Той, хто проходить повз чогось, не затримуючись, не вникаючи в суть; випадковий, сторонній спостерігач або відвідувач.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |