мимохідний

1. Який відбувається, трапляється або робиться попутно, між іншим, без спеціальної уваги чи наміру.

2. Який лише торкається чогось побіжно, без заглиблення в суть; поверховий, випадковий.

3. Який перебуває, розташований або рухається повз щось, пролягає поруч; побічний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |