мимобіжно

1. (про рух) Так, що відбувається повз когось або чогось, не зупиняючись; минаючи, проходячи повз.

2. (перен.) Поверхнево, не заглиблюючись у суть; мимохідь, зненацька, випадково.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |