милостивець

1. Той, хто виявляє милість, доброту, співчуття до інших; благодійник, добродій.

2. (заст.) Титул або звертання до особи вищого соціального статусу (наприклад, князя, пана), що означає покровителя, заступника.

3. (перен., заст.) Про того, хто дарує, наділяє чимось багатим, щедрим (наприклад, природу-милостивцю).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |