1. (про людину, тварину або предмет) Дуже милий, привабливий, викликає ніжність та захоплення; зменшувально-пестливий варіант слова “милий”.
2. (переносно, про явища, почуття тощо) Дуже приємний, зворушливий, що викликає теплі емоції.
милесенький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Як гляну на тебе — така ти невеличка, Моя перепеличко, А голосочок-то який!… Тонесенький, милесенький такий… Куди той соловей годиться? — Спасибі, братику, за добреє слівце.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
Не бiйся, кажу, мене; i коли б вже й так прийшлось, щоб ти стала забувати i бога, i стид людський, то я тебе обережу, як братик сестрицю… — Братику мiй милесенький! — скрикнула Маруся i обняла його рученятами; довго дивилася йому у вiчi, як тая ясочка, а далi й каже: — Тепер я сама тебе поцiлую аж тричi, бо знаю, що й в тебе на думцi нема нiякого худа.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик (True) |