микулити

[mɪkulɪtɪ] Дієслово

Буква:М

Значення

  1. Микулити — у власних назвах: вживатися як складова частина географічних назв, зокрема гідронімів (наприклад, річка Микулин, Микулинка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я микулю, ти микулиш, він микулить, ми микулимо, ви микулите, вони микулять

Походження слова (Етимологія)

Слово «микулити» в українській мові означає «хитрувати, виляти, ухилятися». Його походження достеменно не відоме. Існує припущення, що воно може бути пов’язане з іменем Микола, але ця мотивація не є зрозумілою. Також існують споріднені форми: «микулитися» (м’ятися, виляти, хитрувати) та «микуляти очима» (дивитися, уникаючи зустрічатися очима, почуваючи себе незручно; кліпати). Етимологія залишається неясною, можливо, слово утворене від давньоруського кореня.
Споріднені слова:хитрувати, виляти, ухилятися

Більше записів