Словник Української Мови
Буква
1. Родовий відмінок однини від власного іменника Миколай, що вказує на належність або зв’язок із особою на ім’я Миколай (наприклад: лист Миколая, кімната Миколая).
2. Зазвичай у словосполученні “день Миколая” — церковне свято на честь святого Миколая Чудотворця, що відзначається 19 грудня (6 грудня за старим стилем) та традиційно асоціюється з обдаруванням дітей.
Приклад 1:
Миколая на Аскольдовій Могилі, Великдень 2002 р. 190 • На дні народження Леоніди Світличної, 2 квітня 2002 р.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
А за мною люди так і валять валкою, а я їх воджу од Воєнного Миколая до Десятинного, од Десятинного Миколая до Доброго, од Доброго Миколая до Малого, а далі до Мокрого Миколая, а потім до Притиского Миколая. — Ой пустіть мене, мамо, в Київ з бабою!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 3:
Серед іншого, маємо тут і цікаве повідомлення про сучасний святителю стан церкви Миколая Десятинного, побудованої на руїнах: “є3s же нн7э по разорeніи t Бaтіа бhвшо м , чaсть т0кмw нёкаz зри1тсz, в8 нeй же повседнeавныz совершaю т сz слyжбы”. a 422 b Жиленко І. В. и3 помолившуся є3му рекъ сице, и помолившюсz єму.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”