Словник Української Мови
Буква
Михайлина — жіноче ім’я, український варіант імені Михайлина, що походить від чоловічого імені Михайло (від давньоєврейського імені Михаель — «хто як Бог»).
Михайлина — народна назва рослини верес (Calluna vulgaris), вічнозелених чагарничків родини вересових, що ростуть на торфовищах та пустищах.
Михайлина — заст. народна назва свята Архістратига Михаїла (Михайлів день), що відзначається 21 листопада (8 листопада за старим стилем).
Приклад 1:
1.0 — створення файлу (верстка, вичитування) — mirabel.lv, листопад 2025 Михайлина Коцюбинська Книга Споминів УДК 94(477)’19/…’.093.3 + 821.161.2.092+82-5 К 754 Це видання підтримано фондом OSI-Zug спільно з Центром видавничого розвитку Інституту відкритого суспільства (Будапешт) та Міжнародним Фондом «Відродження» (Київ), а також Канадським Інститутом Українських Студій Альбертського університету (з Меморіального фонду ім. Марусі Онищук та Іванка Харука та з фондів Програми дослідження Східної України ім.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Фото на другій сторінці: «Михайлина з татом у жоржиновому лісі…». Вінниця, 1933 р. ISBN 966-8917-00-6 © «Акта» — макет, видання, 2006 Пам’яті друга — Романа Корогодського — присвячую Моя Книга Споминів складається з трьох органічно взаємопов’язаних частин, з яких вимальовується (принаймні цього хочу) цілісна мемуарна версія життя автора.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Павло Тичина привітав моїх батьків з народженням дитини телеграмою: «Михайлина своє знає, кріпне і росте». І все своє життя я була свідома цієї чести й відповідальности і намагалася — хоч би що робила, над чим би працювала, які б непрості моральні дилеми поставали переді мною, — імені цього не зганьбити… моя, Катерина Бедризова, кримська вірменка з походження, росіянка за мовою і освітою, пов’язавши свою долю з моїм батьком (вони зустрілися на початку 20-х років у Києві, в дитячому будинку на Куренівці, де батько був директором, а вихователькою), а відтак, з іменем Коцюбинського, почала активно українізуватися.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”