Значення
-
Слабко, невиразно мерехтіти, ледве помітно світитися, випромінюючи нерівномірне, мимовільне світло (про джерела світла).
-
Швидко та непомітно з’являтися і зникати, ледве помітно виблискувати, відсвічувати (про відблиски, відсвіти).
-
Перен. Легко та швидко тремтіти, здригатися, вібрувати (часто про звук, голос).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мигчу, ти мигтиш, він мигтить, ми мигтимо, ви мигтите, вони мигтять