мигтіти

1. Слабко, невиразно мерехтіти, ледве помітно світитися, випромінюючи нерівномірне, мимовільне світло (про джерела світла).

2. Швидко та непомітно з’являтися і зникати, ледве помітно виблискувати, відсвічувати (про відблиски, відсвіти).

3. Перен. Легко та швидко тремтіти, здригатися, вібрувати (часто про звук, голос).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |