1. (про світло, вогні) Так, що миготить; з миготінням, нерівномірно, переривчасто спалахує.
2. (перен., рідко) Нестійко, мінливо, швидко змінюючись; так, що викликає відчуття миготіння.
миготливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Послухай вересня — і він повість…» Послухай вересня — і він повість у миготливо-золотій задумі: те, що в веснянім виснилося шумі, іще й подосі жде на благовість. Спадає листя — і твоє ждання мов перелітний птах, пірветься в вирій.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прислівник () |