миготіти

1. Швидко та нерівномірно блимати, тьмяно світитися переривчастим, тремтячим світлом; мерехтіти.

2. Перен. Швидко з’являтися і зникати, мигтіти, створюючи ефект непевності або швидкої зміни.

3. Рідк. Моргати, кліпати очима.

Приклади вживання

Приклад 1:
Помикати — швидко пересуватися, миготіти, мерехтіти. Помінити — присягнути, дати обітницю, обіцянку.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |