Значення
-
Швидко та нерівномірно мерехтіти, блимати, тьмяно світитися (про світло, вогонь).
-
Легко та швидко тремтіти, здригатися, коливатися (часто про повітря, водну поверхню тощо).
-
Перен. Нечітко виявлятися, ледве помітно з’являтися і зникати (про образ, спогад, почуття).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мигочу, ти мигочеш, він мигоче, ми мигочемо, ви мигочете, вони мигочуть