1. (про світло, вогні) слабо мерехтіти, ледве помітно блимати, тьмяно виблискувати; з’являтися у вигляді мигкотливих спалахів.
2. (перен., рідко) ледь помітно з’являтися, виникати на короткі миті (про думки, спогади тощо).
мигкотітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |