мигкотіти

1. Швидко та нерівномірно блимати, мерехтіти, тьмяно світитися (про світло, вогонь).

2. Легко та часто коливатися, тремтіти, здригатися (переважно про тонкі, світлі предмети).

3. Перен. Швидко та непомітно з’являтися і зникати, мелькати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |