мигкотіти

[mɪɦkotitɪ] Дієслово

Буква:М

Значення

  1. Швидко та нерівномірно блимати, мерехтіти, тьмяно світитися (про світло, вогонь).

  2. Легко та часто коливатися, тремтіти, здригатися (переважно про тонкі, світлі предмети).

  3. Перен. Швидко та непомітно з’являтися і зникати, мелькати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я мигкочу, ти мигкотиш, він мигкотить, ми мигкотимо, ви мигкотите, вони мигкотять

Більше записів