Словник Української Мови
Буква
1. Плід мигдального дерева у вигляді видовженої кісточки з їстівним ядром, який використовується в харчовій промисловості, кулінарії та медицині.
2. Рослина (дерево або кущ) роду Prunus підродини мигдалевих (Amygdaloideae), що дає такі плоди; мигдальне дерево.
3. Мідна або латунна деталь у формі горіха, що використовується для кріплення такелажу на вітрильних суднах.
Приклад 1:
Десь на кручі мигдаль розцвів…» Я брела навмання. Десь на кручі мигдаль розцвів, Рожевіло в повітрі сонце — ішло до ночі… І кохання моє вигризало сльозами очі.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Приклад 2:
…I курiв далекий обрiй, i пахли в мрiях мальтiйськi мандарини й африканський мигдаль. — …Наталочко!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”