миг

[mɪɦ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (у фізиці) Одиниця вимірювання оптичної сили лінзи, що дорівнює діоптрії; застаріла назва.

  2. (у техніці) Кутова міра, що дорівнює одній шістдесятій частині градуса (позначення: ′); застосовується, зокрема, для вимірювання кутів, географічних координат.

  3. (переносне значення, розмовне) Дуже короткий проміжок часу; мить, момент.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. миг, р. мига, д. мигові, з. миг, о. мигом, м. мигові, к. мигу

Більше записів