1. Про живу істоту: який має м’яке, неокостеніле тіло, зазвичай без твердого скелета чи панцира (наприклад, про деяких безхребетних тварин, молюсків).
2. Переносно: про людину — м’який, не рішучий, безсилий характером; слабовільний.
м’якотілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Такий м’якотілий, рожево-блакитний канарковий безмежний спокій! Вам тільки признаюсь, Вер, тільки вам, тут межа моїх сподіванок і мрій.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: прикментик () |