1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «мужик» — чоловік, переважно селянин або простакуватий чоловік.
2. Рідкісне, вживається переважно в фольклорі або діалектах: дружина мужика, селянка.
мужичка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В и г о д а — тут: сприяння, допомога («мужичка сміється, дякує йому за вигоду і йде»). В и д і н и й — бачений.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |