мужньо

Приклад 1:
Пасмо її волосся страшенно лоскотало мою щоку, але я, усвідомлюючи відповідальність моменту, мужньо витримала це випробування і дочитала вірш до кінця… У ті часи було заведено, що жодна офіційна особа (аж до найвищого ранґу), яка відвідувала Чернігів, не оминала музею. Розумію, що це, мабуть, осмислювалося в рамках якоїсь ідеологічної повинности (творчість і особу Коцюбинського намагалися максимально наблизити до радянських стереотипів), але загалом то далеко не найгірша практика.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Тоді, пригадавши собі, для чого ми тут сидимо, Станіслав ухопився за гітару і без надриву, як те іноді трапляється в іноземців, але мужньо проспівав «Ogni amante e guerrer» «Щось мені здається, друже Станіславе, ніби ти закоханий. Так воно чи ні?» — вирішив я з’ясувати.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Російський народ не акула, а наш великий брат, і не марно радянський Рилєєв 8 — прекрасний російський поет Прокоф’єв 9—виступив в журналі «Огонек» на захист української мови, як перед тим товариш Софроновl0 — теж один з кращих синів нашого північного брата — відповів на крик мого серця, коли він був на Україні, на «Любіть Україну» він благородно і мужньо відповів: — Люби Україну! От справжні сини Росії, а їх сімдесят, якщо не більше міліонів, і всі вони так думають, і всі вони люблять Україну святою братньою любов’ю, і віра в це розвіює піч моєї душі, і в ній встає залитий сльозами світанку день, що у нас є великий спільник і він не віддасть на поталу нашу українську мову всіляким воробйошш і білодідам.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”