мужніння

[muʒninnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (діал.) Процес набуття чоловічих рис, дорослішання хлопчика; становлення як чоловіка.

  2. (перен., рідк.) Виявлення мужності, сміливості, стійкості; мужній вчинок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мужніння, р. мужніння, д. мужнінню, з. мужніння, о. мужнінням, м. мужнінні, к. мужніння

Більше записів