мужніння БукваМ 1. (діал.) Процес набуття чоловічих рис, дорослішання хлопчика; становлення як чоловіка. 2. (перен., рідк.) Виявлення мужності, сміливості, стійкості; мужній вчинок. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←сингальціпросапуватися→