муз

1. У давньогрецькій міфології — одна з дев’яти богинь, покровительок мистецтв і наук (Кліо, Мельпомена, Талія, Евтерпа, Ерато, Калліопа, Терпсіхора, Уранія, Полігімнія).

2. Переносно — жінка, яка надихає митця (поета, художника, композитора) на творчість; джерело натхнення.

3. Заст. Поетизм. Мистецтво, творчість, особливо поезія.

Приклади вживання

Приклад 1:
На смугах п’яти ліній кільця нот — муз гребінь. А я вже віддиху зловити більш не можу і падаю, мов пень, у ями й вири гімнів.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
А мнѣ судбина дала грунт убогой И от муз чистих греческих немного Духа напитись и пренебрегати Мір сей проклятій. HORATII LIBER II, ODA Xі Прямо жить будеш, ниже по глубоком Плавая морѣ иль паря высоко, Ниже по брегу бѣгая волн грозних, Будучи праздно.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Коли я зустрічаюсь із своїми музами, то завжди бачу тебе в своїх думках, і мені здається, що ми разом втішаємося принадами муз і разом ходимо και τόν Έλικώνα2. Я впевнений, що ти втішаєшся тими ж самими речами, тими ж самими принадами камен (муз)3 .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |