мутул

1. Архітектурний елемент у класичному ордері, прямокутна плита, що розташовується під виносом карниза доричного ордера та прикрашається рядами гут (конусоподібних виступів).

2. У техніці — деталь у вигляді короткого виступу або буртика на поверхні конструкції, що виконує роль упору, обмежувача або декоративного елемента.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |