мутник

1. Рідкісна назва для рослини з родини айстрових, відомої як кульбаба лікарська (Taraxacum officinale).

2. У діалектах — людина, яка говорить невиразно, бурмотить або скаржиться; буркотун.

3. Заст. або діал. — той, хто викликає замішання, непорядок; смутник, колотнечник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |