мутаротація

[mutɑrotɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (хімія) Явище зміни оптичної активності розчину речовини з часом, що виникає внаслідок взаємного перетворення аномерних форм вуглеводів (наприклад, глюкози) у розчині через відкриту ланцюгову форму, поки не встановиться динамічна рівновага.

  2. (біохімія) Автоматична зміна питомого обертання свіжоприготованого розчину моносахаридів або деяких глікозидів, пов’язана з таутомерією та утворенням суміші ізомерних форм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мутаротація, р. мутаротації, д. мутаротації, з. мутаротацію, о. мутаротацією, м. мутаротації, к. мутаротаціє

Більше записів