1. Стосовний до мушкета, властивий мушкету; призначений для мушкета.
2. Складений із мушкетерів, озброєний мушкетами (про військові підрозділи).
Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до мушкета, властивий мушкету; призначений для мушкета.
2. Складений із мушкетерів, озброєний мушкетами (про військові підрозділи).
Приклад 1:
Від’їхали на мушкетний постріл. Рейтари спішилися.
— Франко Іван, “Мойсей”