Значення
-
Процес будівництва або спорудження об’єктів (стін, споруд, фундаментів) з каменю, цегли, блоків або аналогічних штучних чи природних матеріалів, з’єднаних розчином.
-
Техніка або спосіб кладки, що характеризується використанням зв’язувального розчину для кріплення штучних чи природних кам’яних елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мурування, р. мурування, д. муруванню, з. мурування, о. муруванням, м. муруванні, к. мурування