1. (про людину) Бути невдоволеним, скаржитися, бурчати, але тихо, невиразно або під ніс, часто без чіткого адресата.
2. (перен., розм.) Неясно, невиразно говорити, говорити тихо, недбало вимовляючи слова, так що їх важко розібрати.
мурмотітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |