1. Говорити тихо, невиразно, нечутно, часто воркотячи собі під ніс або вимовляючи слова з невдоволенням.
2. Видавати тихий, безперервний, нечіткий звук (про воду, вітер тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Говорити тихо, невиразно, нечутно, часто воркотячи собі під ніс або вимовляючи слова з невдоволенням.
2. Видавати тихий, безперервний, нечіткий звук (про воду, вітер тощо).
Відсутні