мурмотати

[murmotɑtɪ] Дієслово

Буква:М

Значення

  1. Говорити тихо, невиразно, нечутно, часто воркотячи собі під ніс або вимовляючи слова з невдоволенням.

  2. Видавати тихий, безперервний, нечіткий звук (про воду, вітер тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я мурмочу, ти мурмочеш, він мурмоче, ми мурмочемо, ви мурмочете, вони мурмочуть

Більше записів