Словник Української Мови
Буква
1. Дію за значенням дієслова “муркотіти” — тихе, низьке, ритмічне звучання, що нагадує урчання, часто пов’язане з котами або задоволеним бурчанням.
2. Переносно — тихе, невиразне, часто незадоволене бурчання або говоріння під ніс, яке важко розібрати.
Приклад 1:
Звечора я забула зачинити вікно, і вночі прокинулась від спокійного і врівноваженого котячого муркотіння. Коти, троє, сиділи на підвіконнику, повернуті мордами до мене, і муркотіли.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”