Значення
-
(про котів) видавати тихе, урчане звучання, виражаючи задоволення або спокій; муркотіти.
-
(перен., розм.) говорити тихо, невиразно або бурмотіти щось собі під ніс; говорити недоладно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я муркочуся, ти муркочешся, він муркочеться, ми муркочемося, ви муркочетеся, вони муркочються