мундирчик

[mundɪrt͡ʃɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Зменшувально-пестливе від “мундир”: невеликий або стильний мундир, часто як елемент парадної, службової чи військової форми.

  2. (переносно, розм.) Про людину, яка носить таку форму, особливо про чиновника, службовця або військового, часто з відтінком іронії або зневаги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мундирчик, р. мундирчика, д. мундирчикові, з. мундирчик, о. мундирчиком, м. мундирчикові, к. мундирчику

Більше записів