1. Тверда, чорнувата смолиста речовина природного походження, що використовувалася в медицині та для бальзамування тіл.
2. Застаріла назва муміфікованого тіла людини чи тварини, що збереглося завдяки штучному або природному бальзамуванню.
Словник Української Мови
Буква
1. Тверда, чорнувата смолиста речовина природного походження, що використовувалася в медицині та для бальзамування тіл.
2. Застаріла назва муміфікованого тіла людини чи тварини, що збереглося завдяки штучному або природному бальзамуванню.
Приклад 1:
Потрошити стародавні могили європейцям допомагали місцеві феллахи — спершу заради ароматичної смоли —муміє, яка вважалася панацеєю від усіх недугів, а згодом для підпільної торгівлі папірусами. Основні археологічні відкриття в Єгипті було зроблено в другій половині XIX ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”