мукоцеле

[mukot͡sɛlɛ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Патологічна порожнина, кіста або пухлина, що утворюється в тканинах (переважно у залозах слизових оболонок) внаслідок закупорки вивідного протоку та накопичення слизового секрету (муцину).

  2. У вузькому клінічному значенні — хронічне захворювання приносових пазух, при якому внаслідок обструкції вивідного отвору пазухи в ній накопичується стерильна слизова рідина, що призводить до розширення порожнини та руйнування її стінок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мукоцел, р. мукоцела, д. мукоцелові, з. мукоцела, о. мукоцелом, м. мукоцелі, к. мукоцеле

Більше записів