мугикатися

1. (розм.) Від “мугикати” — нечітко, невиразно говорити, бурмотіти; говорити тихо, невиразно або незрозуміло, часто про себе.

2. (перен., розм.) Вагатися, нерішуче чи повільно робити щось; тягти, гаяти час.