мудро

Приклад 1:
[…] Спочатку говорив Дзюба, все з тою своєю потішною великою флегмою, говорив мудро, колоритно, говорив те, про що багато хто думав, а сказати не смів. Не можна було не милуватися розумом і красою тих слів того Wunderkind’a у найкращому розумінні цього слова.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Алекс мудро каже, що колись ми підемо з торбами. І все-таки вона розуміє мене.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Там його морока зна, як-то мудро тодi танцював! Як же вдарив навприсядку, так ногами до землi не доторкується, — то поповзе навколiшки, то через голову перекинеться, скакне, у долошки плесне, свисне, що аж у вухах залящить, та вп’ять в боки, та тропака-тропана, що аж земля гуде; а там стане викидувати ногами, неначе вони йому повиломлюванi; а далi пiдскочить та вп’ять навприсядку, та около Пазьки так кругом i в’ється та приговорює: Ой дiвчина горлиця До козака горнеться; А козак, як орел, Як побачив, та i вмер… Добре було Денисовi так бришкати без Василя; а той би його заткнув за пояс чи у танцях, чи так у речах або в молодецтвi, бо вiн собi був на те уродливий.
— Самчук Улас, “Марія”