мучник

[mut͡ʃnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Той, хто зазнає мук, страждань, часто через свої переконання або віру; страждальник, мученик.

  2. (заст.) Той, хто зазнає важкої праці, виснажливої роботи; трудівник.

  3. (діал.) Рослина, з якої добувають борошно або яку використовують як харчовий продукт; зернова культура.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мучник, р. мучника, д. мучникові, з. мучник, о. мучником, м. мучникові, к. мучнику

Більше записів