мучений

[mut͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Який зазнав мук, страждань, тортур або жорстокого поводження.

  2. Який виражає страждання, внутрішні муки або сильну втому (про вигляд, погляд, голос тощо).

  3. Який створений, здобутий з великими труднощами, напруженням (наприклад, про творчість).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мучений, р. мученого, д. мученому, з. мученого, о. мученим, м. мученім

Більше записів