мучеництво

1. Стан, становище мученика; страждання, муки, які зазнає людина заради своїх переконань, віри або ідеалів.

2. У релігійному контексті — добровільне прийняття страждань і смерті за віру в Бога, що вважається одним з найвищих духовних подвигів у християнстві та інших релігіях.

3. Переносно — надзвичайно важкі, болісні випробування, тривалі страждання в житті.

Приклади вживання

Приклад 1:
І зродилося те заперечення з тих самих джерел, з яких зродилась була й та прекрасна Революція, по заповідалася на прихід царства любові, братерства, рівності, а виродилась отак от в паскудство і лише в окремих іскрах десь збереглася в первісній чистоті й пішла на мучеництво. Такою іскрою був, можливо, комбриг Васильченко.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Для вивчення джерельної бази і перебігу різних редакцій літописного та агіографічного текстів нижче подана таблиця різних за змістом, часом і місцем створення варіантів оповідей про мучеництво свв. Федора й Іоанна 916. a 251 b Пізні українські житія св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |