мучеництво

[mut͡ʃɛnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Стан, становище мученика; страждання, муки, які зазнає людина заради своїх переконань, віри або ідеалів.

  2. У релігійному контексті — добровільне прийняття страждань і смерті за віру в Бога, що вважається одним з найвищих духовних подвигів у християнстві та інших релігіях.

  3. Переносно — надзвичайно важкі, болісні випробування, тривалі страждання в житті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мучеництво, р. мучеництва, д. мучеництву, з. мучеництво, о. мучеництвом, м. мучеництві, к. мучеництво

Більше записів