мучення

[mut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «мучити»; заподіяння комусь фізичного або морального болю, страждань.

  2. Стан за значенням дієслова «мучитися»; сильні фізичні або душевні страждання, тортури.

  3. Перен. Щось дуже виснажливе, нудне або неприємне, що викликає відчуття страждання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мучення, р. мучення, д. мученню, з. мучення, о. мученням, м. мученні, к. мучення

Більше записів