мучанка

1. Страва української кухні, густий солодкий напій або рідка каша, приготовані з житнього, пшеничного або вівсяного борошна (або пророщеного зерна), солоду та води, які часто подавали на Святий вечір та інші святкові дні.

2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, річки або населеного пункту).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |