1. (від дієслова «мстити») У спосіб, властивий помсті; з бажанням помститися, відплатити за образу, кривду.
2. (переносне значення) Настирливо, з упертістю, що нагадує прагнення помсти.
мстиво
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Я вже думала, думала, дожидала… Усе ж той таки голосочок ласкавенький і тії віченьки любив і, тих і… Його серце мстиво якось стрепехнулося у грудях, як до ворога лихого. — Нащо мене дожидати було?
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Частина мови: прислівник () |