1. Відплачувати комусь за завдану шкоду, образи, приниження тощо, завдаючи йому страждань або збитків у відповідь.
2. (переносне значення) Про явище, обставини тощо, що стають причиною нещастя, неприємностей, ніби караючи за щось.
Словник Української Мови
Буква
1. Відплачувати комусь за завдану шкоду, образи, приниження тощо, завдаючи йому страждань або збитків у відповідь.
2. (переносне значення) Про явище, обставини тощо, що стають причиною нещастя, неприємностей, ніби караючи за щось.
Приклад 1:
Вийде злодiяка на волю та й почне мститися на людях, то ще гiрше їм буде, нiж як його суд i не карав. Хiба ж мало такого бувало, що коновод, одсидiвши в острозi, приходив у те село, де його пiймано, та й палив його так, що й зовсiм усього рiшалися люди?
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 2:
— Дурна дівчино, що мені мститися на них! Задрібні вони для моєї месті.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”