Словник Української Мови
Буква
1. Жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від чоловічого імені Мстислав; означає “славна помстою” або “прославлена мщенням”.
2. Історична особа, князівна або представниця правлячої династії Русі-України, що носила це ім’я (наприклад, Мстислава Володимирівна, донька князя Володимира Мономаха).
Приклад 1:
Тобто, він її бачив разом з Вірою ще в Нью-Йорку, ну й, очевидна річ, кілька разів в Івасевій триповерховій віллі в Лонґ- Айленді, коли щасливий Івась уперше презентував перед ним у повному складі свою численну родину: дуже виструнчену (такою стрункою вона не була й дівчиною в Ріміні, як жили надголодь), не так навіть постарілу, як радше замуміфіковану (особливо обличчя й руки, вкриті передчасним старечим ластовинням) елегантну Віру, всіх трьох, на голову вищих від батьків, які ніяк не виглядали карликами, красенів-хлопців: Богдана, Олега й Мстислава, і двох найменших, ще смаркатих представниць жіноцтва — Устю й Дзвениславу. Однак тоді в гомінкому гурті, як, зрештою, й перегодя в супроводі Віри й Івася в Нью-Йорку, він, Прокіп, не звернув жодної уваги на Дзвениславу: отак собі трохи розпещений батьківською любов’ю (найменша) цибатий підліток, у цьому віці не надто скоординований у рухах, а ще менше у висловах (нема ради, школа, сам дух Америки, і це попри Івасеву й Вірину старосвітську муштру), та й годі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
про похід Мстислава на Галич; тут одначе маємо таку трудність, що Мстислав при тім бере в неволю угорського королевича, а се в дїйсности стало ся не в перший, а в третїй похід Мстислава на Галич. Супроти того можуть насувати ся непевности, чи й дата 1219 р. належить до першого похода?
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”